Зупинка 1 (Палісад на підступах до замку)

Зараз ми з вами знаходимось на підступах до споруд Невицького замку. Вони відносно непогано збереглись і до сьогодення. Але територія замку у середньовічну добу була набагато більшою. Якщо уважно придивитись до рельєфу місцевості, то можна помітити неприродні перепади висот рельєфу які, у вигляді залишків валів (або терас), каскадом оточують верхню частину замкової гори. Археологи стверджують, що верхній вал зі східної сторони боронив замковий палісад з середини ХV століття. На його гребні була розташована дерев’яно-глинобитна стіна висотою 1,6-1,8 м. Вона значно підсилювала захисні можливості замку. Конструкції стіни та валу були надзвичайно прості і саме тому доволі ефективні.
В межах палісаду знаходилась частина замкового гарнізону, проживало і працювало населення, що обслуговувало володарів замку (ковалі, ремісники, зброярі, тваринники, та ін.). Тут були розташовані стайні, різноманітні майстерні і деякі господарські та житлові приміщення.
Археологами з’ясовано, що до Невицького замку колись серпантином вела ґрунтова дорога. Її залишки і тепер добре простежуються у мальовничому лісовому масиві на північно-східних схилах замкової гори. Дорога збереглась завдяки тому, що вона проходила по лівому березі невеличкого потічка Вайда і не перетинається з сучасним шосе.

Ширина дороги була лише 2-2.5 м. Цей короткий і добре утрамбований шлях вів від підніжжя замкової гори. Він колись слугував для доставки у фортецю різноманітних товарів та матеріалів і, у разі необхідності, швидкого маневрування замкового гарнізону. Шлях оминав всі ділянки лісу з підвищенню вологістю, а полотно дороги було посипано піском та дрібною галькою. Це дозволяло користуватись шляхом навіть під час тривалих дощів
Цікаво, що на рельєфі схилів замкової гори, окрім терас та валів, що оточують її верхню частину, археологи простежують і окремі рукотворні тераси, на яких колись розташовувались додаткові укріплення і, можливо, проживало якесь населення. Ці ділянки поки що археологічно не досліджувались. Однозначно можна стверджувати і те, що підніжжя замкової гори зі сторони р. Уж було заселено, ще із кінця ХІІІ, початку ХIV ст.. Про це свідчить виявлений тут археологічний матеріал (уламки посуду та фрагменти перепаленої глиняної обмазки). Зараз тут розташований готель «Камелот». Археологи не виключають, що на цьому місці міг колись існувати і додатковий замковий палісад, або, принаймні, укріплене поселення.