Зупинка № 5.

Біля фундаменту стіни квадратного

донжону

Невицький замок, за твердженням дослідників, у ХІІІ ст. вже існував.
На першому етапі свого існування замок, являв собою круглий, як мінімум, двохповерховий кам’яний донжон оточений дерев’яними укріпленнями. Залишки фундаментів споруди перед нами. Це масивна міцна башта з внутрішнім діаметром 5.5 м. і товщиною стін до 2.4 м. Цікаво, що розчини, які скріплювали кладку фундаменту круглого донжону, абсолютно не містили у собі добавок вапна. Частина фундаменту круглого донжону у подальшому була зруйнована послідуючими перебудовами та спорудженням колодязю. Коли перший раз перебудовується замок достеменно невідомо, але на початку ХІV ст. вже був зведений інший квадратний у своїй основі донжон, біля фундаменту якого ми зараз знаходимось. Як бачите, він частково перерізає залишки фундаменту круглої башти.
Під час археологічних досліджень на багатьох ділянках фортеці були знайдені уламки круглого плаского скла. Вони були темно-зеленого та коричневого кольорів. За технікою виготовлення фахівці називають це скло гутним. Тобто виготовленим склодувами вручну і безпосередньо біля печі. Розпечені краплі скла розкатувались у пластини під діянням пристрою на зразок центрифуги. Виходили майже художні круглі плашки з різноманітними відтінками. Середньовічні майстри виготовляли із них вітражі – вікна. Для цього ці плашки вставляли спочатку у спеціально зроблені отвори дерев’яних дощок якими прикривали вікна. Згодом з’явилась техніка коли плашки з’єднувались свинцевими кріпленнями. За формою плашки дещо нагадували місяць, саме тому подібну техніку деколи називають місячною. Уламки залишків свинцевих кріплень археологи теж зустрічали досить часто. Таким чином можна стверджувати, що вікна замкових споруд були засклені вітражами.

Процес добудови приміщень здійснювався поступово по мірі все зростаючих потреб володарів. Він, зазвичай, на подібних об’єктах розтягувався на роки.
Кінець ХV-XVI ст. – це час розквіту Невицького замку.
При археологічному дослідженні центрального замкового дворику було знайдено величезну кількість господарського реманенту, зброї, посуду. Це свідчить, що замок продовжував активне господарське та політичне життя і у ХVI і на початку ХVII ст.
Окрему і дуже цікаву тему складають кахлі, або опалювальні системи Невицького замку. Археологи стверджують, що кахельні печі з’явились на замку, ще у першій половині ХV ст.
Чим же цінний Невицький замок? Чому пишаються ним Закарпатці? Справа у тому, що пам’ятка, відносно, непогано збереглася. Вона - автентична. Це ствердження викликано тим, що після руйнації замок не експлуатувався і, відповідно, тут не проводились ніякі пристосування або перебудови. Фортеця ніби сама собою законсервувалася, зберегла ілюстративність всіх своїх захисних якостей. Таким чином, замок може демонструвати всі етапи розвитку європейської замкової фортифікації.